15.03 2022р.
Зарубіжна література 10 клас
Тема. Модернізм як літературно-мистецький напрямок кінця XIX початку XX ст. Течії раннього модернізму
Мета: розглянути з учнями зміну світоглядних та естетичних засад літератури й мистецтва на межі XIX-XX ст.; ознайомити з характерними ознаками модерністських течій і явищ у художніх творах, з основними віхами життя та творчості митців, рисами їхнього індивідуального стилю; розкрити зв'язок романтизму і модернізму (на ранньому етапі модернізму), реалізму та модернізму (на зрілому етапі модернізму); охарактеризувати взаємодію імпресіонізму та символізму в ліриці кінця XIX — початку XX ст.; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, використання елементів компаративного аналізу; виховувати естетичне розуміння поетичного слова, прагнення до гуманістичних ідеалів, естетичний смак.
План
Для ознайомлення!!!
Модернізм (від фр.— новий, сучасний) — загальна назва напрямів мистецтва та літератури останньої третини ХІХ — початку ХХ століття, що відбили кризу культури й розрив із естетикою минулого. Модернізм ґрунтувався на філософських концепціях Ф. Ніцше, А. Берґсона, З. Фройда, К. Ґ. Юнґа та ін. Уперше слово модерн почали використовувати в кінці І століття для того, щоб розмежувати християнське теперішнє й язичницьке римське минуле. Протягом століть його зміст змінювався. Це випливає і з самого значення слова — приналежність до сучасного. Отже, модернізм є постійним оновленням і не може бути притаманним певному відрізку часу. Модернізм завжди постає з конфлікту, заперечення старого, попереднього, але існує паралельно в часі. Найбільш помітне протистояння на всіх ділянках суспільного та культурного життя почалося наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.
Підґрунтям для раннього модернізму у мистецтві була творчість романтиків. Модерністський початок прихований у самій природі романтизму, від якого ранні модерністи перейняли неприйняття брудної реальності, протиставлення буденному світу сили духу й мистецтва незалежної особистості, утвердження творчої свободи митця, розвиток символьної природи мистецтва, творення нової художньої дійсності. Модернізм вимагав від письменників нового слова, яке було б художньо інформативним. На думку модерністів, це повинні бути метафорична мова, лаконічні, рвані речення, запозичений у німого кіно принцип монтажу. Усе це — поетичні засоби, породжені прагненням надати художньому тексту більшої сповненості.
Основні теми модерністської літератури:
• ізольованість особистості, її відчуження й приреченість на самотність;
• знеособлення людини;
• напружене переживання скінченності життя;
• змалювання мертвої механістичності сучасної цивілізації;
• критичне ставлення до історії, зосередження на загальних засадах буття та ін.
Течії раннього модернізму
Символізм (від гр. symbolon — знак, символ, ознака) — одна із течій модернізму, у якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, застосовується художній символ, що є знаком мінливого «життя душі» та пошуку «вічної істини».
Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — мистецька течія в живописі, а також в літературі та музиці, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку XX століття у Франції. Основний стильовий прийом імпресіонізму — зображення не самого предмета, а враження від нього. Назва виникла після проведення 1874 року виставки, де була виставлена картина Клода Моне «Враження. Схід сонця».
Неоромантизм (від гр. vέoς — молодий, новий і фр. romantisme) — течія в мистецтві (перш за все у літературі) на межі XIX-XX століть, що виникла як реакція на реалістичні й натуралістичні тенденції другої половини XIX століття.
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-modernizm-u-literaturi-169131.html
Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника с.152-156
Немає коментарів:
Дописати коментар