29.03.21 

Урок №49

Тема: М. В. Гоголь «Шинель». Образ столиці як чужого й ворожого для людини простору. Трактування фіналу, значення елементів фантастики в реалістичному творі. Тема «маленької людини»

Мета: формування предметних компетентностей: розкрити образ столиці, зображений у повісті Гоголя «Шинель», значення елементів фантастики в реалістичному творі; визначити ознаки художнього новаторства письменника в розробці теми «маленької людини»; розвивати словниковий запас учнів, навички зв'язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати милосердя, співчуття.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.Літературний диктант

1) Що спонукало М. Гоголя написати про Башмачкіна?

2) Хто, на думку літературознавців, підказав Гоголю сюжет «Ревізора»?

3) Яку країна Гоголь назвав «батьківщиною своєї душі»?

4) До якого циклу належить повість «Шинель»?

5) Якою була люблена справа головного героя?

6) Що стало символом злиденного життя Башмачкіна?

7) Щоб стати іншою людиною, Акакію Акакійовичу було потрібно...

8) Що стало з обновкою Башмачкіна в перший же вечір?

9) Привид, що блукав Петербургом, зник після того, як знайшов «значну особу» і...

10) Образ Акакія Акакійовича — це образ…

 ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ.

 

Зверніть увагу!!!

Цитати, у яких подано опис Петербурга:

«…служив один чиновник, не можна сказати, щоб дуже визначний, низенький на зріст, трохи рябуватий, трохи рудуватий, трохи навіть з вигляду підсліпуватий, з невеличкою лисиною на лобі, із зморшками по обидва боки щік і з кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним... Що ж робити, винен петербурзький клімат.

«Навіть у ті години, коли зовсім потухає петербурзьке сіре небо…» 

«Є в Петербурзі дужий ворог усіх тих, хто дістає чотириста карбованців на рік платні чи близько того. Ворог цей не хто інший, як наш північний мороз, хоч кажуть проте, що вій дуже корисний для здоров'я. О дев'ятій годині ранку, саме о тій годині, коли вулиці вкривають чиновники, простуючи до департаменту, починає він давати таких сильних і колючих щупків без розбору по всіх носах, що бідолашні чиновники зовсім не знають, куди й подітись з ними. В той час, коли навіть у посідачів високих посад болить від морозу лоб і сльози виступають з очей, бідні титулярні совітиики іноді бувають зовсім беззахисні».

«Незабаром простяглися перед ним ті пустельні вулиці, що навіть і вдень не такі й веселі, а ввечері то й поготів. Тепер вони стали ще глухіші та відлюдніші; ліхтарів порідшало,— оливи, як видно, вже менше видавалося; почалися дерев'яні будинки, паркани; ніде ні душі; блищав тільки сніг на вулицях та засмучено чорніли з причиненими віконницямн сонні низенькі халупки. Він наблизився до того місця, де перерізалася вулиця безконечним майданом, з ледве видними на другому боці його будинками, що мав вигляд страшної пустелі. Віддалі, бог знає де, миготів вогник у якійсь будці, що, здавалося, стояла на краю світу».

!!! Хоча у повісті зображено і бідні квартали столиці, і багаті, загальне враження від міста залишається непривітним. Петербург в повісті – життєвий простір, в якому людині незатишно, холодно, вона нікому не потрібна, ніхто не простягне руку допомоги. Саме тут герой опинився сам на сам зі своїм горем, коли зносився старий капот, саме тут він обережно ступає по кам’яних плитах, щоб не стерти черевиків і заощадити, саме тут проходять повз нього тисячі людей, а він настільки самотній, що тільки нова шинель здається його і мрією, і навіть другом, тому що все, що пов’язане з нею, стало смислом його життя. і він починає економити, накопичувати гроші для здійснення своєї мрії.

 Для ознайомлення!!!

Другорядні персонажі повісті М. В. Гоголя «Шинель»

 і їх роль у характеристиці міста

Другорядні герої	Риси характеру	Додаткова характеристика міста, суспільства
Чиновники департаменту,  де служив Башмачкін; сторожі	Мерзли по дорозі на роботу та з роботи, нудилися від одноманітної праці, шукали будь-якої розваги, навіть у знущаннях над слабшими та беззахисними; запобігали перед вищими за чином; збиралися на вечірки — пили, грали в карти; ставилися байдуже один до одного — ніхто й не помітив відсутності Башмачкіна; жили бездуховним життям	Людина беззахисна, часто безпомічна, кожен дбає лише про себе, а держава байдужа до проблем трудівників; чужий і ворожий для людини простір
Петрович	Кравець. Один із трударів міста; працює самовіддано, але живе бідно, тому пиячить (і навпаки)	Бідність простих трудівників, немає можливостей для духовного розвитку
Генерал, «значна людина»	Живе на широку ногу, пихатий, тримає в остраху підлеглих, не вникає в суть справи, особливо коли перед ним «маленька людина»	Підкреслює контрасти міста: знать та прості люди, багаті та бідні
Будочник, жандарми	Байдужі до проблем простих людей, до виконання своїх обов’‎язків, особливо щодо нижчих за чином	Місто - чужий простір для людини, усі вищі за чином утверджуються за рахунок нижчих
Висновки. Персонажі — звичайні люди зі своїми недоліками, але закони та норми в суспільстві визначаються устроєм держави, рівнем його економічного та духовного розвитку.

 

Домашнє завдання:  опрацювати матеріал підручника с.132 (заклик до людяності).

Підготуватися до контрольної роботи за темою «Реалізм: творчість О. де Бальзака, М. В. Гоголя»

Для ознайомлення!!! 

https://docs.google.com/presentation/d/1bCa0KiyH0vCLYHxrpYwJgV4Nk9NA1KXT/edit#slide=id.p2